новости, достопримечательности, история, карта, фотогалерея Донецкой области
Донбасс информационный - путеводитель по Донецкой области
Главная Архив новостей Наши Контакты Поиск по сайту:

Новости Донецка и области

14 ноября 2015 года

Позывной «Юнга». Часть 1

Иван Трембовецкий 

Иван Трембовецкий

Встреча с Иваном Трембовецким, позывной Юнга, была в Киеве. О таких как он говорят, «киборги», говорят, что «они устояли там, где не устоял бетон».

Военный, прошел почти все горячие точки первых лет войны - Карачун, Славянск, Донецкий аэропорт, Дебальцево и не только, оказался чрезвычайно умным, скромным и харизматичным человеком. О ожесточенных боях он рассказывает взвешенно, просто, и даже с юмором, ведь война - это не просто черное и белое. Это сложная и тяжелая работа, успех в исполнении которой зависит от слаженности, грамотной команды и боевого духа.

«Щоб про Донецький аеропорт не говорили, які там страхи, насправді, це невелика історія цієї війни, яку знають все і про яку так багато говорять. Були місця набагато страшніші і небезпечніші, ніж Донецький аеропорт, тому що це була все-таки оборона. Просто це була перша оборона такого масштабного стратегічного об'єкту. Ми повинні НЕ забувати, що перед цим була оборона Луганського аеропорту, там стояла 80 бригада. Там будівля була стара, коли її обороняти було неможливо, її просто підірвали.

Наша 6 рота разом з частиною мінометників увійшли до Краматорська, зайняли оборону Краматорського аеропорту, і два з половиною місяці були в повному оточенні. До них неможливо було не заїхати, ні проїхати. Вони трималися, оборонялися, провізію їм скидали з літаків, іншого шляху не було, ніхто не міг ні вийти, ні зайти. Хлопці молодці, їх угрупування в тій операції не втратили жодного бійця, командири відмінні.

Донецький аеропорт, по початку, був стратегічним об'єктом, а потім став вже символом. Всі кричали, «кіборги», а насправді це була наша робота.» Так, було важко, так, було страшно, було непросто, але ми просто виконували свою роботу...

Насправді, героїчні вчинки, як для мене, здійснювали водії й кулеметники. Ми були в аеропорту з жовтня до грудня. У нас не було цього ганебного проходження ворожих блок-постів, ганебних обшуків, потискання рук. Коли ми дізналися про це, для нас це було програшем.

У нас водії з кулеметниками постійно їздили в ДАП, могли по два-три рази приїхати, привезти БК, привезти провізію, все, що потрібно було, привозили, евакуювати поранених, евакуювати 200-их, це все теж потрібно.

При цьому, дорогу в аеропорт, тоді називали дорогою життя, бо якщо цю дорогу перекрити, то все, оборонятися б було неможливо. Насправді це була дорога смерті, тому що вона повністю прострілювалася. Водії, не перший раз потрапляючи на неї, все одно кожен день їздили, бо знали, що в аеропорту, в терміналах, на вишці були наші пацани, і треба ж було їм допомагати.

Можу сказати, що коли в тебе є такі водії екіпажу з кулеметниками, є робочі БТР, хоча їх латали, перелатували там, коли в тебе за спиною в аеропорту нормальні, адекватні хлопці, коли у тебе нормальні, грамотні командири, які розуміють, що роблять і як, а також коли в тебе в Пісках толкові мінометники, артилеристи, які вміють працювати, коли грамотне управління і налагоджена комунікація командирів між собою, то в принципі нічого особливого в обороні стратегічного об'єкту немає, все буде нормально.

Після всього аеропорт став символом у зв'язку з тим, що в країні не вистачало героїв. Насправді є ще стільки місць і гарячих точок, де були бої такі ж, а може бути і жорсткіші, ніж в аеропорту, просто не було можливості розповісти про це так широко, як про ДАП.»

Постоянно хотелось отдельные его высказывания просто разбирать на цитаты, и такие цитаты стоило просто разместить в каждой воинской части, и в Министерстве обороны тоже:

«Кожен повинен зрозуміти сам, усвідомити собі, що це ВІЙНА. Як би це не називали - ато, шмато, і т.д. - Розуміти, що насправді йде війна, і кожен день там, на передовій під обстрілами солдати. Якщо кожен це зрозуміє і буде діяти відповідно, нас ніхто не зможе перемогти.»

«Головне, щоб не було паніки в підрозділі. Якби почалася паніка, то аеропорт б відразу здали. Для цього є офіцери, і солдати теж повинні дивитися, щоб цього не було, якщо є, то припиняти. Коли, офіцери грамотні і пацани нормальні, то все злагоджено працює.»

Іноді солдатам треба підняти бойовий дух, розповісти щось веселе. Не можна весь час говорити дивись, будь на сторожі, це неправильно, іноді потрібно підсолодити пігулку, з гумором завжди бути. Ми завжди зі своїм взводом були веселі, розповідали історії за будь-якої складності, ділилися минулим, бо якщо вже немає почуття гумору, то все, треба йти до психолога.»

Что по твоему мнению, нужно поставлять на фронт волонтерам сейчас, в первую очередь?

У першу чергу, потрібно допомагати військовим медикам, парамедикам. Це найважливіше - можливість вчасно евакуювати поранених.

Дуже важливі засоби зв'язку, спостереження. Багатьох втрат можна було б уникнути в тому ж Дебальцеве, якби був налагоджений зв'язок між підрозділами.

Але за ними потрібен облік, щоб солдати дбайливо ставилися до таких речей. Треба допомагати структуровано, організовано, точно знати, що саме і куди треба, що в першу чергу, що в другу. Так робить Віталік Дейнега, і це правильно.

Речі, сигарети, це теж потрібно, але тільки на передову.

Что должно измениться здесь, в гражданской жизни, чего не хватает после демобилизации?

Ті, хто повертається з фронту, багато переосмислили, і не хочуть миритися з тим, що поки все залишилося як і раніше. Вони будуть намагатися навести порядок, впливати на суспільне життя.

Адже про людей ніхто як не дбав, так і не піклуватися. Політики закликають до економії, а самі їздять на новеньких Майбахах, при цьому ти знаєш, що ця машина всього пару місяців тому вийшла. Всі ці політики, депутати, вони швидко забули, як прийшли до влади, через які страждання, яким горем, скільки пацанів і дівчат загинуло вже, і на Майдані, і на передовій. А адже люди все пам'ятають.

Та ж контрабанда, хоч на цьому не збагачуйтесь, пацанам там на фронті прикро, як на такому взагалі можна заробляти. Хоч це треба жорстко присікти. Тому багато хто зараз йдуть у політику, хочуть самі щось поміняти.

Там, на передовій, багато переосмислюєш, розумієш, що головне - не гроші, головне - що ти живий, що живі і в безпеці друзі, головне - це сім'я.

Дуже багато бюрократії, плутанини. Повинна бути градація статусів УБД, або учасників АТО. Наприклад, ти чесно відслужив на блок-постах, не відкосив від армії, але в бойових діях участі не брав, так склалося, яке тоді УБД. Ті ж медики, які на свій страх і ризик рятують поранених, вивозять їх з-під обстрілу, волонтери, які привозять допомогу на фронт, потрапляють під обстріли, і які теж отримують поранення, іноді навіть гинуть, вони не мають статусу учасника АТО. Це не правильно.

Дуже потрібна системна робота з солдатами, у яких після передової є пстд або депресія. Постійні стреси, фізичні навантаження, кров, смерть - це залишає слід і з цим треба працювати. Добре солдатам, які живуть у великих містах, до них можуть прийти волонтери, вони можуть самі в інтернеті знайти психологів, звернутися та допомогою. А що робити тим солдатам, які повертаються додому в села і навіть поняття не мають, що таке інтернет, такі теж є. Куди їм іти, до кого звертатися. Тому робота над психологічним станом бійця повинна бути системна, з самого початку служби, тоді солдатам і самими буде легше адаптуватися. Та й на передовій не вистачає системної роботи з особовим складом в плані організації дозвілля. Адже якщо у бійців буде організовано дозвілля, проблема з аватарами, зі зловживанням алкоголем зменшиться в рази. Є ж замполіти, що їм заважає просто організувати, щоб були книги, з військового мистецтва або художня література, спортивний інвентар якийсь, або хоча б гітару.

Помнишь первый заход в аэропорт?

Перший раз, звичайно, було страшно, коли ми заходили в аеропорт. Перше враження, нібито голлівудський фільм якийсь, невдала висадка, тому що нас висадили не там, де планували, тим не сказали, де нас зустрічати. Ми висадилися під час бою, вночі, все горіло, свистіло, таке заграва трассерів була, небо було в розривах від усього цього. Звичайно, це нас підбадьорило трохи. Нас ніхто не зустрічає, куди йти, ми знали, але до наших хотілося ще й докричатися, щоб вони по нам не лупанул. Потім вони зрозуміли, що це ми, ми зрозуміли, що це вони нам маякують, дійшли, все нормально.

Добігли ми до терміналу, потім подивилися, в принципі, не така вже й велика дистанція, але коли над тобою все летить і виблискує, і ти біжиш в якусь невідомість, то вони тобі здаються, ці хвилин 5-10, і швидко, і вічність.

Жора був у замиканні і говорив потім, «я біжу за вами, а над вами такі уламки літали, я в шоці.» Виявилося, потім у половини осколки рюкзаки по пробивали, половині спальники пробило, але нам пощастило, в нас не попало.

- Что ты не любишь больше всего?

- Скигліїв і політиків. Є проблема - йди вирішуй, від ниття на дивані нічого не вирішиться.

- Когда для тебя кончится война?

- Коли буде відновлено контроль над нашим кордоном, коли ми повернемо назад окуповані території Луганської, Донецької області, і, звичайно ж, Крим. Тоді це буде кінець війни.

О вещах, которые казались бы другому страшно рискованными, невозможными, Ваня рассказывает с юмором, например, после ротации в ГАП прибыл в Песков и решил пройтись по улице без броника. Назад возвращаться пришлось чуть ли не по пластунски, все локти и колени стер, со смехом говорит Ваня. А на самом деле, это очень опасно, когда привыкаешь к обстрелам и становишься рассеянным, а расслабляться нельзя. Этот случай ярко иллюстрирует, насколько коварна и опасна эта война. НЕ имеет полностью закрытых баз, не имеет безопасных мест на передовой, в обманчивой тишине, когда боец просто выйдет на улицу, неожиданно может начаться бой, артиллерийский обстрел, и во многом приходится полагаться на удачу, и на грамотную поддержку.

Вообще, хочу сказать, что в общении с Иваном он поразил серьезным и основательным взглядом как на положение вещей в армии, так и в обществе. Это человек действия, не жалуется на то, что все плохо, нет, он хочет влиять на жизнь страны, менять к лучшему, поэтому сейчас не остается в стороне общественной жизни, а идет на выборы в КГГА. Такие люди, как Иван, и является главной движущей силой в нашем обществе.

Хочется сказать, что кто на самом деле ведет и выигрывает в этой войне - это люди действия, не оставались в стороне, а действовали. Без их общих усилий линия фронта шла бы по Днепру.

savelife.in.ua
 


Группы в социальных сетях: Группа Донбасс информационный в ВКонтакте   Группа Донбасс информационный в Facebook   Донбасс информационный в Одноклассниках   Донбасс информационный в Твиттере   Донбасс информационный в Instagram   Донбасс информационный в Telegram

Архив Новостей

2023 январь
2022 декабрь
2022 ноябрь
2022 октябрь
2022 сентябрь
2022 август
2022 июль
2022 июнь
2022 май
2022 апрель
2022 март
2022 февраль
2022 январь
2021 декабрь
2021 ноябрь
2021 октябрь
2021 сентябрь
2021 август
2021 июль
2021 июнь
2021 май
2021 апрель
2021 март
2021 февраль
2021 январь
2020 декабрь
2020 ноябрь
2020 октябрь
2020 сентябрь
2020 август
2020 июль
2020 июнь
2020 май
2020 апрель
2020 март
2020 февраль
2020 январь
2019 декабрь
2019 ноябрь
2019 октябрь
2019 сентябрь
2019 август
2019 июль
2019 июнь
2019 май
2019 апрель
2019 март
2019 февраль
2019 январь
2018 декабрь
2018 ноябрь
2018 октябрь
2018 сентябрь
2018 август
2018 июль
2018 июнь
2018 май
2018 апрель
2018 март
2018 февраль
2018 январь
2017 декабрь
2017 ноябрь
2017 октябрь
2017 сентябрь
2017 август
2017 июль
2017 июнь
2017 май
2017 апрель
2017 март
2017 февраль
2017 январь
2016 декабрь
2016 ноябрь
2016 октябрь
2016 сентябрь
2016 август
2016 июль
2016 июнь
2016 май
2016 апрель
2016 март
2016 февраль
2016 январь
2015 декабрь
2015 ноябрь
2015 октябрь
2015 сентябрь
2015 август
2015 июль
2015 июнь
2015 май
2015 апрель
2015 март
2015 февраль
2015 январь
2014 декабрь
2014 ноябрь
2014 октябрь
2014 сентябрь
2014 август
2014 июль
2014 июнь
2014 май
2014 апрель
2014 март
2014 февраль
2014 январь
2013 декабрь
2013 ноябрь
2013 октябрь
2013 сентябрь
2013 август
2013 июль
2013 июнь
2013 май
2013 апрель
2013 март
2013 февраль
2013 январь
2012 декабрь
2012 ноябрь
2012 октябрь
2012 сентябрь
2012 август
2012 июль
2012 июнь
2012 май
2012 апрель
2012 март
2012 февраль
2012 январь
2011 декабрь
2011 ноябрь
2011 октябрь
2011 сентябрь
2011 август
Copyright © 2011 - 2023 | donbass-info.com | При копировании информации с сайта активная ссылка обязательна!